Купить Cocaine АМФ ГАШ Вейп ТГК СК Меф Кинель

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Братцы, слушайте, приключилась со мной история, факап полный! Я, типа, гопник тут залипаю на площади новогоднюю елку. Сижу, кутю, сори, бездельничаю весь день, и ничего интересного не происходит. Загорается, салюты стреляют, а я хоть бы хны, такой затормоз! Ну, подумал я себе, давай закладки найду и немного разведу атмосферу! Но где взять эту закладку, а? Решил я обратиться к своему приятелю, которого зовут Миша. У него всегда есть то, что мне нужно - тина, соль, всякая химия. Завтракая последним кусочком морфия, я отправился к нему на квартирку. Миша - типичный наркоман, в квартире паутина, химический запах, и на столе лежит его наборчик для употребления наркоты. Лист плюшки, порошок, камни, белый и синий. Он тут мне рассказывает, что сегодня у него свежая закладка, амфетамин самый настоящий! Я уточнил, какой дозировки и сколько стоит. Он мне говорит, что стоит не дорого, а дозировка такая, что завтрашний день кайфовый! Сердце зарубилось, и я начал качать свою аську. Пока Миша увлеченно выбирал пару галимых шприцов, я смотрел на него и думал: "В столькой грязи я такое удовольствие поближе увидеть не скоро." Когда же наконец-то Миша все собрал и обговорил цену, я моментально забросил ему на карту деньги. Так я стал обладателем своего собственного флакона амфетамина. Разочаровавшись в Мише, я взял его закладку и решил сам отправиться на площадь. Думаю, забрался на елку, а там праздник в самом разгаре, все гадит огромными скидами и хуярит салютами.

Отдыхаю я такой, лежу на сукусе и смотрю на мигающие огни на елке. И тут, мамонты в формах с никахами "мусора" накатывают, лохов увозят. Я, конечно, почувствовал прилив адреналина, ведь я под гарантом, и у меня ничего не нашли. Чувство гордости за оригинальные наркотики, которые у меня одни в городе, нарастало с каждой секундой. Но тут происходит косяк – моя голова начинает биться, словно в нее вместо реальности закачали ядерный реактор. Ведь это, черт возьми, халлюциногены – один в один, только во сне. Вся площадь начинает меняться перед моими глазами – люди превращаются в монстров, елка танцует и скачет, а салют превращается в радугу из огней. Пизданулась я, понимаешь, честное слово! Сидеть на елке, вот это пиздец! Менты хоть мимо проходят, но меня ничем не удивить. Гляжу на тину, сори, головушка закружилась, и я начал смеяться как псих. Реально морфий, знаешь ли, достал! Сидел я такой, кайфовал и думал, что, черт побери, мне так не рассказать другим. Ведь только я смог залезть на елку, пока все остальные рядом шмакодявки вытрибутенные. И хотя все это мне пришлось попробовать, я ни секунды не жалел, что рискнул. Сейчас я братанам вечно пиздею, какой я был крутой, как наркота меня уносила. Знаешь, такие истории многим приятно послушать, да и самому напомнить, что мир наркот, всвязи со стирающейся памятью, неплохое развлечение! Так что, братцы, мой успех – это факап в самом лучшем виде, и каждый раз, когда это рассказываю, я с улыбкой вспоминаю, как я купил закладку, забрался на новогоднюю елку и пережил адский трип в стиле гоп-трэш. Амфетамин, ты мне показал, что можно больше и дальше!